понеділок, 23 січня 2023 р.

Головна сторінка


Пишаюся і продовжую працювати 

з учнем!🏆



Захист науково-дослідницької роботи МАН

( І етап)



День волонтера


Наші нагороди


Радіодиктант єдності 2022


Останній дзвоник -2022



Раджу! Цінний ресурс з матеріалами для вчителів - предметників

https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fumity.in.ua%2Fresources%2F%3Fchapter%3D10_ukr%26fbclid%3DIwAR3PV9wbR8EhwnydXmsOrE9LLwC7n3O9_DCfCY0mFdf2P6_oUSvF8YubaPo&h=AT3k2W2c84KIuBKHeCm0UwI1INfHoJSsYIl4c3lNxNUiNBCJ0yUOQ9pBYzfY1aRGb9XDVyTWaEy5Jf7ZsH2dJzyy39UZ7dMtA6n4KJn2g5y2Za-CdjBn2cvSza7PeyU_Dy-c

День вишиванки - 2022


Дослідницька робота з фольклористики
"Характеристика регіональних особливостей української вишивки: вишивка Кіровоградщини
(на основі опитувань та колекції громадської організації “Баба Єлька”)"
учня 9 класу

Ульянича Тараса

 



Мої публікації на сайтах освіти

Ульянич Валерія Борисівна

 https://vseosvita.ua/user/id517839

https://naurok.com.ua/profile/54622

https://vsimosvita.com/account/my-achievements/


Літературний мініпроєкт " Лесина весна" 
( 10 клас) 2022 рік
https://youtu.be/lA0Gmd-JMoo


Пишаюся !!!

Всеукраїнська дистанційна олімпіада з української мови та літератури   " ВСЕОСВІТА ЗИМА - 2021/2022"

https://www.facebook.com/groups/179207157343406/permalink/400956428501810/

Учнівська конференція " Мова- душа народу" ( 10 клас) 2022 рік



Мовознавча гра " Пузата хата"( 8 клас) 2022 рік
День рідної мови ( відеоролик)
Підготували учні 9 класу
https://www.facebook.com/100011803551973/videos/1265355507295332/

Новорічне привітання від учнів 9 класу Красносільської ЗШ І-ІІІ ступенів

https://youtu.be/IPACIZxTmFs

Наш проєкт " Манник красносільський, покровський, кононівський"
Відео до творчої роботи
Вітаю учня 9 класу Ульянича Тараса за блискавичний захист свого проєкту в Малій академії наук ( м. Кропивницький) 
ІІ місце ( секція " Фольклористика")
" Інсайти сьогодення від юних дослідників Кіровоградщини"

21 листопада - День гідності та Свободи
Щорічно 21 листопада українці відзначають важливе національне свято.
До Дня Гідності та Свободи у 9 класі відбувся історичний годинник " Україна. Шлях до Свободи". Нехай буде мирне небо над українською землею, добробут й родинна злагода у домівках краян, не згасає віра в щасливе майбутнє Української держави.Україна - територія гідності і свободи. Вона довела це подіями, які розгорталися на Майдані в 2004 і 2013 роках. Це було важке випробування для нашої країни, але українці довели свою любов до країни, честь і мужність. Україною потрібно пишатися і просто неможливо не любити! Єдність і свобода роблять нас гідними дітьми нашої країни. Давайте зберігати і оберігати цей скарб! А наша сильна і демократична Україна буде берегти і захищати нас. З Днем Гідності та Свободи!






Зустріч із воїном АТО Ульяничем Олексієм Миколайовичем 
 Сьогодні в нашому класі панувала святкова атмосфера. До нас в гості завітав військовослужбовець, учасник АТО Ульянич Олексій Миколайович. Учні 9 класу підготували для нашого гостя історико- літературну композицію до Дня захисника України " Епоха козацька скінчилась, та зостались козацькі серця". Дякуємо тобі, воїне, за твій подвиг, мужність і відвагу!






Радіодиктант національної єдності 2021



Всеукраїнська дистанційна олімпіада з української мови
" Всеосвіта Осінь - 2021"


Презентація власного досвіду
            

9 березня 2021 року ми читали поезії великого генія - Тараса Шевченка. 
Конкурс читців поезій. 5 клас.

"Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь..."




Як добре бути жінкою-
Доброю, сильною, ніжною.
Комусь- сонцем, комусь- зіркою,
Комусь- заметіллю сніжною...

Вітаю зі святом весни!


Лесі Українці присвячується
У Лесинім слові печальна розмова:
То стогін лісів, то Мавчина мова,
То Лукаш бреде, одиноко блукає,
Мабуть, своє щастя у лісі шукає...
То враз якась пісня полине, поллється -
Чи хтось, чую, плаче, а хтось десь сміється...
То сльози крізь сміх, бо це Леся співає,
Бо в серці надію вона ще тримає.
І гонить, і гонить геть думки гіркі....
Нехай будуть в Лесі слова лиш дзвінкі!
Веселі, прекрасні і сильні ряди!
О Лесю, ти словом нас в люди веди!
Бо ти в нас велична, бо ти в нас єдина!
В тобі, наша зірко, уся Україна!






Новенька презента
ція до уроку

9 листопада 2020року
Сьогодні ми писали радіодиктант єдності

Сьогодні учні 8 класу грали в " Мовоманію". Ця гра згуртувала мій клас, діти повторили лексику, фразеологію, фонетику, синтаксис. Гарний настрій панував у класі. Так ми відзначили День української мови та писемності!






Цікаві факти з історії української літератури
https://spadok.org.ua/mova-i-pysemnist/tsikavi-fakty-z-istoriyi-ukrayinskoyi-literatury


Пройдіть тест " Тарас Шевченко"
https://l.facebook.com/l.php?u=http%3A%2F%2Fshevchenko.ba.org.ua%2F%3Ffbclid%3DIwAR1qXilR91dCdNPXO6vQvT3u0mvtYLdckk5gDliG4Snw5ka-ZtlR6aLW5yY&h=AT0At_Ke4961LdVaNg_aSQKix6A2IRUPhE49e-3LdQq9q9UcfLL_UXMKwdochCsUmVDc_aBa0OJw81MnDYbfSRHMkB89zJdoNQCnkxse4-XiCr4IobyF9Mg6qlEnuhS_tNo&__tn__=-UK-y-y-R&c[0]=AT2144CjkwM0rcNRrnFibizQdexklqPWK93Wuq5aBP_xRNRYIZmxCFsjhanTgYUhIb96Gg-fLywbrTuhnjW5IyUc9hgKcJE_Di5Gi0THrCV4HEXwe3N4BhA_2rqf5meXMJSqoeB9QXIL42kbiM_fldiykCPMBxd6tGvgjOXBr-219n3BDoD2L8Eo0zeuWGPeWO9Ukqb_w5H7_1iJ



Дякую за цікавий курс!


6 листопада 2020 року

Сьогодні працювали з учнями 5 класу над образом Хухи - Моховинки з одноменної казки, що написав Василь Королів- Старий. Отримала неймовірне задоволення від спілкування з дітками. Хуха - найдобріша істота в світі. Нам би повчитися у неї! Дякую учням за цю чарівну подорож у казку і яскраві малюнки!


Відео резюме учасника

районного етапу всеукраїнського конкурсу « Учитель року – 2021»

https://www.youtube.com/watch?v=9NrQpXKROD0

у номінації « Українська мова та література»



12 жовтня провела показовий урок з учнями 7 класу на тему:

" Тарас Григорович Шевченко. Життєвий шлях. " Мені тринадцятий минало..."


6 жовтня 2020 року

Я дуже хочу, щоб наші діти і онуки були щасливими і здоровими! А поважати своє здоров*я ми повині їх навчити ще змалечку. Сьогодні обговорили з учнями міфи і факти про куріння. Думаю, що змогла своїх дітей змусити задуматися про шкідливість тютюнопаління. Кожна людина має свій вибір, то ж нехай їх вибір буде правильним!








ОПИС власної педагогічної ідеї вчителя української мови та літератури КЗ «Красносільське НВО»» Ульянич Валерії Борисівни Хочу розпочати опис своєї педагогічної ідеї нестандартно, а, може, і дивно. В дитинстві я хотіла бути чарівником, та, на жаль,немає такої професії. Чому чарівником? А щоб вміти зцілювати дитячі душі, перетворювати їхні біди на кольорові бульбашки, сльози – на веселу музику, і оживлювати книжки… Так-так! Я хотіла, щоб книги говорили, щоб вони стали друзями дітям, які самотні. Щоб книги навчили їх розуміти світ природи і людей, навчили грамотно говорити і писати, запам’ятовувати, уявляти і мріяти. Я, мабуть, і досі залишилася в дитинстві зі своїми мріями. Бо книги були і є насправді моїми друзями, що говорять зі мною і діляться своїми історіями. Це вони порадили мені стати учителем, наповнили моє серце любов'ю до дітей, збагатили мене поетичним словом, вклали в мене вміння красно говорити, прислухатись до шепоту людської душі і гіркого плачу серця. Я дуже люблю і обожнюю літературу, українську чи зарубіжну, розуміти її – значить читати вічну історію життя! Тому я обрала цікаву неформальну технологію роботи на уроці української літератури – сторітелінг.


Жив – був Сторітелінг. Він був невеличкого зросту, тендітної статури, і більш за все любив розповідати історії. Всі історії, які він озвучував, траплялися з ним або його друзями, з предметами, які його оточували, з тваринами і рослинами, які він бачив щодня. Інколи він розповідав історії про те, що прочитав в енциклопедіях чи словниках. А інколи його історії були подібні статтям підручників, але, звичайно, більш захоплюючі. Коли Сторітелінг розповідав історію, то виглядав вище, масивніше. Його голос заворожував слухачів, і вони ніколи не йшли, не дослухавши до кінця. Всі історії були не тільки цікавими, а й повчальними. Але те, що вони чомусь навчають, люди здогадувалися пізніше. Так би і жив Сторітелінг далі тихо й спокійно, але раптом він став відомим. Люди почали переказувати його оповідки, користуватися його прийомами, намагалися вчити закони створення та оповідання історій. Сторітеллінгу ставало сумно, бо люди почали називати Історією звичайну неемоційну та безсюжетну Розповідь, дивний Опис чи чітке Визначення; в історію не брали Інтригу й Метафору, історія деколи ставала Маніпуляцією. І тоді Сторітелінг вирішив написати поради про написання історій, які я вам хочу розкрити. Сторітелінг – технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери слухача. У перекладі з англійської story означає історія, а telling – розповідати. Отже, сторітелінг – це розповідь історій.


Гадаю, що ви погодитеся: вміння говорити, формулювати власні думки – необхідні життєві навички для кожної людини. На сьогодні володіння інформацією, її обробка, вміння чітко передавати почуття, аргументувати свою позицію –головні задачі, які стоять перед освітою. Сторітелінгом зацікавлені і педагоги, і психологи у всьому світі, оскільки пояснення матеріалу у формі розповіді історій розвиває в учнів уяву, логіку та підвищує рівень культурної освіти. Історії дозволяють розповісти про те, як приймаються рішення та будуються стосунки. Через обмін історіями, вибудовуючи емоційні зв’язки, учні та вчителі створюють правильні й більш якісні взаємостосунки. Основні функції сторітелінгу: 1. Мотиваційна. Це спосіб переконання учнів, який дає змогу надихнути їх на прояв ініціативи в навчальному процесі. 2. Об’єднуюча. Історії є інструментом розвитку дружніх, колективних міжособистісних стосунків у класі, групі. 3. Комунікативна. Історії здатні підвищити ефективність спілкування на різних рівнях. 4. Інструмент впливу. Дозволяє не директивно впливати на учнів та формувати в них суспільно корисні переконання. 5. Утилітарна. Один із найпростіших способів донести до інших зміст завдання або проекту. Сучасне підростаюче покоління спілкується, переважно, у віртуальному світі. Тому реальне спілкування стає мистецтвом, якому потрібно навчати знову. Для цього чудово підходить метод «сторітелінгу». Сторітелінг – це творча розповідь. На відміну від фактичної розповіді (переказу, опису по пам’яті), яка ґрунтується на роботі сприймання, пам’яті, відтворювальної уяви, в основі творчих розповідей лежить робота творчої уяви. Обов’язковими компонентами такої розповіді мають бути самостійно створені дитиною нові образи, ситуації, дії. При цьому учні використовують свій набутий досвід, знання, але по-новому комбінують їх. я використовую такі прийоми навчання розповіді історій: - основні: зразок, план, аналіз; - допоміжні: запитання, нагадування, вказівка, заохочення, підказка; - специфічні: запис розповіді учнів, придумування розповідей-мініатюр, об’єднаних однією дійовою особою тощо. На уроці української я використовую такі види розповідей на словесній основі: - розповідь на тему, запропоновану вчителем; - розповідь за планом; - розповідь за запропонованим початком; - розповідь за опорними словами; - складання казки за власним сюжетом. Історії повинні бути змістовними, логічно послідовними, точними, виразними, зрозумілими слухачам, самостійними, невеликими за розмірами. Метод сторітелінгу, або розповідання історій, особливо ефективний в епоху технологій, коли факти, що їх мають запам’ятати на уроках учні, губляться серед інформаційного шуму. Вдало побудована історія має великий шанс прижитися серед учнівської аудиторії. Адже розповідання історій передбачає вкраплення власного або чужого досвіду, комунікацію та емоційне співпереживання. Донесення ідеї, а не лише інформації. На уроках української мови я працюю на ідеєю: « Розвиток орфографічних навичок учнів». Грамотність – слово багатозначне. У поширеному розумінні воно означає насамперед написання слів і речень без помилок, згідно з існуючими нормами правопису, які відповідають усталеним нормам сучасної літературної мови.
Одна із складових загальної культури людини є її орфографічна та пунктуаційна грамотність. Уміти грамотно писати – життєва необхідність. Грамотна людина без труднощів напише заяву чи листа, занотує почуття або прочитане. Вона, безперечно, скрізь працюватиме краще, продуктивніше. А це те, чого потребує сучасна Україна, якій потрібні грамотні фахівці в усіх галузях державної діяльності. Тому вчителям, а словесникам передовсім, треба домагатися, щоб наші учні були освіченими, грамотними людьми, достатньою мірою ознайомленими з багатими скарбами української мови і могли практично використовувати їх. Запорука успіху вчителя-словесника в цій справі вироблення системи навчання грамотного письма. Проблема підвищення орфографічної грамотності учнів залишається актуальною, незважаючи на те, що на сторінках методичних журналів, у виступах учителів-словесників, у працях учених їй приділяється немало уваги. Учителі-новатори постійно дбають про підвищення педагогічної майстерності, працюють творчо над пошуками ефективних методичних прийомів навчання школярів, але зі стін наших шкіл продовжують виходити люди, що не вміють грамотно висловитись, правильно написати листа, деякі навіть не вміють правильно написати своє прізвище, ім’я, по батькові. На мою думку, однією із причин великої кількості орфографічних помилок у письмових роботах учнів є розрив між теоретичними знанням та вміннями й навичками, тобто вони не вміють зовнішні дії переносити у внутрішній, розумовий план. Виробити свідоме письмо допоможуть активні методи навчання, а ними можуть бути певні дослідження, спостереження, узагальнення, які проводять самі учні. Мовна гра «Павутиння слів». З’єднати слова певною лінією (--- слова з протилежним значенням, - слова, близькі за значенням), знайти орфограми. Матеріал для роботи заздалегідь зафіксовано на дошці, викликаються почергово представники команд. Уболівальники самостійно працюють в зошитах. Учитель пропонує їм усно скласти речення з певним словом (на вибір); заслуховування відповідей, підведення підсумків. Мовна гра «Коректор».Знайдіть помилку у виборі слова, правильну відповідь запишіть, з двома словами складіть речення. (Вправа сприяє виробленню навичок культури мовлення, виконується самостійно, після чого зачитується вголос. Члени журі беруть на бліц-перевірку окремі роботи, підводяться підсумки). Рольова гра «Плюс-мінус» (сприяє виробленню орфоепічних норм).Уяви себе диктором відомої радіопрограми. У твоєму дикторському тексті є ряд «небезпечних» слів стосовно їх наголошування. До початку ефіру всі сумнівні питання треба з’ясувати. Отож проставте в рядок чотирнадцять цифр, що відповідатимуть кількості слів, які ви не записуєте, а лише ставите позначку +, якщо наголос у слові вас задовольняє, і позначку -, якщо не задовольняє. Диктуючи слова, учитель деякі з них зумисне неправильно наголошує. Ситуативна гра «Чи комунікативна ти людина?».Скласти діалог зі своїм суперником, обіграти одну із запропонованих життєвих ситуацій. Під час розмови пам’ятати про інтонацію, жести, міміку. Рольова гра «Ти – стиліст» (творчий диктант). Для того, щоб у дитини з’явилася орфографічна пильність, традиційно в методиці навчання орфографії визначають такі ви¬ди вправ: 1. Списування. 2. 2. Диктанти. 3. 3. Перекази. Щоб зацікавити дітей, потрібно трішечки пристосувати традиційний матеріал до їх потреб. А діти люблять, щоб було цікаво. Звичайно ж, гратись на уроці ніколи. Але, не змінюючи навчальну задачу, можна зробити її подачу цікавою. Давайте згадаємо більш уживані види вправ, які використовуються на уроках, і розберемо інноваційні види, які на мій погляд, є більш цікавішим аналогом. Всі ці вправи – результат клопіткої роботи вчителів України. Списування із завданням. Діти списують слова, вставляючи пропущені букви або підбираючи синоніми, антоніми і т. інш. Пропоную – прийом «Антивірус». Завдання для учнів: прочитайте слова, зверніть увагу, що «віруси з’їли» окремі букви в словах (або «віруси переплутали» літери) Потрібно «вилікувати» слова і списати. Навчальні диктанти 1) Зоровий диктант із попереднім промовлянням (учні читають, відповідно до правил орфографії слово з виділеною орфограмою та записують його). Пропоную – лінивий диктант. Вчитель показує словникове слово. Якщо воно вірно написане, діти показують картку зеленого кольору. Ні – червоного. Пропоную – гра «Голосування ногами» (може бути використана як інтерактивна фізкультхвилинка) Вчитель показує словникове слово. Якщо воно вірно написане, діти сидять тихо. Ні – тупочуть. Пропоную – чесний диктант (знаю – сумніваюся) Слова записуються під диктування. Учень пропускає букву в слові, якщо має сумнів. Інші учні надають консультаційну допомогу. 2) Самодиктанти – учень самостійно записує слова, які запам’ятав, читаючи з підручника або дошки. Пропоную – гра «Фотооко» (мовчазне читання слів на слайді протягом 1 хвилини) із завданнями: – записати певну кількість слів; – записати тільки слова певної тематики. Хто більше? Слабким учням можна запропонувати «Аптечку швидкої допомоги» (слова списати з карток) 3) Диктант з коментарем. Учитель диктує слова з вивченими орфограмами, один з учнів вголос коментує правопис слова, інші записують. Пропоную – вправа «Коректор». Робота в парах, взаємоперевірка написаного. Знайти помилки, допомогти їх виправити. Вправа «Під мікроскопом» Діти читають слова, написані на дошці (екрані). Потрібно знайти помилки, обґрунтувати відповідь, згадавши правило, навести власні приклади. 4)Малюнковий диктант. Як один із варіантів – учитель демонструє картку-малюнок, діти називають зображений предмет, визначають яку букву потрібно написати та записують слово. Гра «Пошуковець» (із групою словникових слів – знайди «шкільні» слова, слова, які «люблять осінь», слова, пов’язані із працею…) 1) самостійно; 2) у парі; 3) в групі. Гра «Плюс – мінус» (робота для сильних учнів або в команді). Перевірити написане на картці. Поставити відповідні позначки. Обґрунтувати. Складність нашої професії в тому, щоб знайти шлях до кожного учня, створити умови для розвитку здібностей, закладених в кожному. А для цього, дійсно, треба бути Чарівником – вмілим і терплячим!

У свій клас я вклала всю душу!



Наші діти пішли до школи. Дуже важливо , щоб шлях до знань був безпечним. Сьогодні з учнями ще раз розглянули основні правила дорожнього руху, згадали знаки, обговорили ситуації, що можуть трапитися на дорозі.


Ком*юніті - простір у 8 класі " Знання на дорозі - безпека підростаючого покоління".




Календарне планування з української мови для 5-11 класів (+ профільний рівень та поглиблене вивчення 8-9 кл.) на І семестр 2020-2021 н. р.

Титулки до календарних планів

Автор О. Міндрова


Календарне планування з української літератури для 5-11 класів (+ профільний рівень та поглиблене вивчення 8-9 кл.) на І семестр 2020-2021 н. р.

Календар учителя на 2020- 2921 н. рік

https://drive.google.com/file/d/1bKul7j4ISBH4FrZLs0CpS5uXJ5sB6Amf/view?usp=embed_facebook&fbclid=IwAR3-y0qz0eyymmggI4cE7T1mprQSBpWMgFftdmE8Iq7RUXuRiSvRaYDRuiQ

Автономія вчителя!

https://www.facebook.com/groups/662820430856229/permalink/1013926972412238/

Методичні рекомендації про викладання української мови у 2020/2021 навчальному році

Методичні рекомендації про викладання української літератури у 2020/2021 навчальному році

Цікавинки з мережі.

Дякую авторам!


Учителям словесникам до нового 2020-2021 навчального року



Кібербулінг.
Презентація для виховного івенту.


Іван Франко " Захар Беркут". 
Презентація для учнів 7 класу.


Михайло Коцюбинський " Цвіт яблуні"



Цікава українська мова для школярів у таблицях  




"Поети із мого життя" 
Література рідного краю

Ігор Калинець. Презентація




Правопис 2019





НОВА ПРАГА
( вірш - ностальгія)
Живу отут, а серце ще отам…
У Празі милій, мабуть, не забуду
Шкільний переполох і тарарам –
Тополі, Бешка, вулиця і люди…
Душа – жердина, а на ній як птиці
Якісь думки, проблеми і роки.
А Прага рідна все щоночі сниться
Цей сон триватиме віки, віки, віки…
Не вирву з серця той бузок  пахучий,
 такий тендітний, сивий, наче дим,
Кохання перше, місяць, чорні кручі,
 І ти щаслива поряд з ним…
Все там – живе якесь, не вмре, мабуть, ніколи,
Не спопелиться часом, не згорить…
Закрию очі – знову йду до школи,
У празькі ночі, де любов зорить…


Про мою  Нову Прагу


Сказати щось нове про Нову Прагу після відомого краєзнавця Федора Миколайовича Плотніра дуже важко. Але спробуємо.
Петриківський зимівник, з якого пішли тутешні хутори, а потім і село Петриківка (пізніше – Нова Прага), названий так на честь козака Петрика, відомого своїм бунтом проти гетьмана Мазепи і спробами разом із запорожцями в союзі з Кримом відділитися від Московії.
Поселення розросталося за рахунок втікачів: тут збиралися ті, хто прагнув волі та землі, або ж – як старовіри, котрі поверталися до землі обітованої, – хотів зберегти вірність своїм релігійним переконанням.


Петро Іванович Іваненко (Петрик) був родом, можливо, з наших країв. Джерела повідомляють, ніби він рано залишився без батьків і притулився в родичів у Нових Санжарах на Полтавщині. Людина здібна, освічена й бувала, він доріс до Генеральної військової канцелярії, де незабаром став військовим канцеляристом, чому допомогло також одруження з небогою генерального писаря Василя Кочубея, онукою полковника полтавського Федора Жученка 26. Року 1689 Петро Іваненко їздив з гетьманом до Москви, причому займав у списку посольства перше місце після Василя Чуйкевича, майбутнього реєнта Генеральної військової канцелярії й генерального судді. Через два-три роки  став уже старшим військовим канцеляристом і користувався повним довір’ям та прихильністю як Кочубея, так і самого Мазепи. Тоді вже мав родину, непоганий маєток («худобу неподлую», за його власними словами), зокрема двір у Батурині. Перед колишнім сиротою відкривалася добра старшинська кар’єра. Але для цієї небуденної людини цього було замало.

Визволення України від усякого чужого панування, а передусім, за його словами, «одобраня от московское власти милое отчизни своее Украйны», стає головною метою Петрика. Так зародилася думка про союзну угоду України з Кримом, не лише в Петрика, а й у впливових українських політичних кіл, які роблять Петрика своєю довіреною особою.
На початку 1691 р. посланий у службових справах до Гадяча й Полтави Петрик таємно подався  на Запоріжжя, де його обрано на військового писаря. Перебуваючи на Січі, Петрик розпочинає переговори з Кримом і мобілізує запорозьку урядову й громадську протидію проти Москви й офіційної політики гетьманського уряду. У квітні 1692 р. він «тайным обычаем», але з відома кошового отамана Івана Гусака, їздив до Криму, де вів переговори з кримським урядом. які завершилися трактатом союзної угоди між Україною й Кримом, підписаним у Казикермені 26 травня того ж року.
Ця акція Петрика була пов’язана з політичними колами в Батурині й Полтаві, більш того, ними ж підготована й організована, про це широко говорили на Україні й поза її межами. Вважалося, що  Петрик «на Запороже збежал с ведома генералного войскового писаря Василья Кучюбея… і послал де ево, Петрушку, ис Полтавы до Запорожья провадить полтавской полковник». Зрештою, сам втікач не крився зі своїми зв’язками серед вищих українських кіл. Не виключена участь в демарші Петрика навіть самого Мазепи. Зокрема Кочубей, який пізніше писав, що Мазепа «виправив до Криму Петрика… давши ему науку, як орду вывести на крайние Украинные городы… и так справовался (Петрик), як ему от Гетмана была наука». Це повторювали й інші вороги Мазепи в своїх доносах на гетьмана до Москви. Історик давньої доби Самійло Величко під впливом цих обвинувачень і чуток пише (1720), що Мазепа був промотором всієї акції Петрика. Така  думка знайшла підтримку і в новітній українській історіографії (Михайло Слабченко).
Це була спроба Петрика повторити велике діло Богдана Хмельницького проти «москалів і своїх панів», як він залюбки писав і казав. Антимосковські походи 1692169316941696 років успіху не мали, підняти національно-визвольне повстання Петрик не зумів, козаків при собі мав небагато, тому й вів тільки локальні дії. Якраз до того періоду й тяжіє час заснування Петриківки, де наш візаві мав маєтності.
У 16961712 (з перервами) Петрик – гетьман так званої Ханської України (частина Південної України між Південним Бугом і Дністром), яка належала до Кримського ханства.
Він згадується востаннє, як «дубосарський гетьман», в 1711-1712 рр., у зв’язку з подіями нової російсько-турецької війни й діяльністю мазепинської еміґрації, до якої він поставився неприхильно.
А щодо Петриківка, то вона аж 1822 року ввійшла до складу аракчеєвських військових поселень і була перейменована. Звідтоді це Нова Прага. Напевно, це пов’язано з тим, що тут тоді розмістився Празький полк, який під час війни з Наполеоном розбив великий загін французького війська. Сталося це під передмістям Варшави – Прагою. А загалом, тут, у степовій Україні, багато населених пунктів мають у своїх назвах слово «нова», «новий»… Новомиргород, Новгородка, Новогеоргіївськ, Новоукраїнка, Новий Стародуб…
З тих пір ми ж ніяк не звільнимося з-під чарів гусарських ментиків, ківерів та відер  шампанського, яким неперебірливі вояки поїли коней.
Доречно згадати ще й сьогоднішній хутірець Григорівку біля Нової Праги. Тут успішно господарювали на початку ХХ століття Олександр і Марія Серветники – батьки знаменитого отамана Нечипора Григор’єва. Він і сам провів тут своє дитинство. Але це тема настільки об’ємна, що заслуговує окремого розгляду.
                                                                                                                                           Микола Лисогор



Мій рідний клас

Останній дзвоник заспіває
Сумну сонату у вікно...
Бо він , напевно, добре знає,
Що ми не бачились давно....


Де ваші очі, а усмішки,
А де прекрасні голосочки?

Сьогодні я сумую трішки,

Мої рідненькі доні і синочки!...








З Днем вишиванки!
Крилаті вислови про вишиванку, або як її просто називали в народі – сорочку:
  • Бідний на сорочку старається, а багатий і кожуха цурається.
  • Як мати рідненька, то й сорочка біленька.
  • Рукави — як писанка, а личко — як маків цвіт.
  • Хочеш сорочку мати — не треба зівати.
  • До Великодня сорочка хоч і лихенька, аби біленька.

А що символізує Ваша вишиванка?

Наші предки вірили, що кожен елемент на вишиванці має конкретне значення. Згодом зникла традиція вибирати вишиванку, зважаючи на її символізм. Люди перестали задумуватись про те, що поєднання певних візерунків може принести в їхню долю лихо, або ж навпаки – щастя і вдачу.
У зв'язку з небувалим розквітом українського національного вбрання, українці стали звертати неабияку увагу на те, що зображено на їхніх вишиванках, які кольори поєднані та що вони символізують.
Знавці вишиванки переконують, що символізм елементів вишиванки має дуже сильний вплив на життя того, хто її носить. Отож, представляємо кілька основних порад щодо вибору вишиванки з погляду символіки:
геометричні візерунки символізують стихії природи та родючість землі, такі візерунки притаманні Гуцульщині;
рослинні та квіткові орнаменти здавна символізують сімейне щастя, материнську любов, такими орнаментами вишивали на Чернігівщині;
майстрині з усієї країни зображували на полотні тварин і вірили, що їхні зображення приносять вірність, достаток і довголіття.
Символічними є не тільки відтінки та форми вишивки, а й полотно та його колір. Традиційно вважали, що білосніжний колір означає цноту та чистоту, червоний символізує життєву силу, зелений – природу та спокій, а чорний – смуток і тугу. Найчастіше одягали білі вишиванки, вони додавали життєрадісності, а чорна вишиванка слугувала для часу посту та жалоби. Сьогодні Ви можете купувати вишиванки різних кольорів: рожеві, бордові, зелені, сірі ті інші. Лише пам'ятайте, що більш темний колір вишитої сорочки завжди символізує смуток та тугу.


Шевченківські читання 2020 рік









21 лютого - День рідної мови

Мова - це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова - це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова - це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу
Олесь Гончар




Літературно - музична композиція 
" Небесну Сотню, Господи, храни..."
 7 клас ( 2020 рік)




Розробка 
сценарію літературно – музичної композиції
«Небесну Сотню, Господи, прийми…»
( Мій найкращий захід)

Мета: виховувати в учнів глибокі патріотичні почуття, причетність і відповідальність за все, що  відбувається в країні, вдячність тим, хто віддав за неї життя вшановуючи пам'ять героїв Небесної сотні; формувати активну громадянську позицію школярів щодо єдиної, цілісної держави , повагу, толерантність до інших   народів,  розвивати бажання стати гідним громадянином ,віру в краще майбутнє України.

Хід заходу:
( за лаштунками звучить ««Небесну Сотню, Господи, прийми…»
у виконанні Павла Табакова)

Ведуча:
Шановні вчителі, учні, запрошені! Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.
Сьогодні ми зібралися тут, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей, сучасниками  масової трагедії нашої країни – події ,що звершилася на Майдані Гідності. Давайте разом запалимо свічку пам'яті і скорботи як символ незламності духу українського народу.

 Ансамбль виконує пісню Н.Май «Гори, гори моя свіча» ( Ведуча запалює свічку і передає по колу).

Ведуча :
 І саме тут, сьогодні, скажемо «Люди, бережіть серця свої, щоб не стали каменем! Розбудуйте в душах Божий храм, щоб не повторити великий гріх!»

Ведуча :
 Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Серед загиблих були і зовсім молоді  юнаки , їх назвали небесними ангелами . Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні.

Учениця читає вірш
А сотню вже зустріли небеса…
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров’ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав.

Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду сотник молодий, вродливий,
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній, сивий-сивий…

І рани їхні вже їм не болять…
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло…
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла.


Вчитель  виконує вірш «Жінко ,чого Ви плачете?...» ( під музичний супровід « Мелодія» М. Скорика).


Жінко ,чого ви плачете?
Ваш син – Герой...
Ви що – не бачите...
Ще цей хлопчина. І он той...

Героєм був мені завжди...
з тих пір, коли почав іти...
з тих пір, коли сказав він «мама»...
я так раділа...так ридала...
Від щастя сльози проливала...
так, ніби знала…ніби відчувала...
я так його тримала...так оберігала...
та все ж пішов...за іншу битись маму...
мені ж залишив вічну рану...

А я дзвонила, кажу: «Сину,
іди додому, бо там гинуть...»
А він: «Неправда...тут все мирно...»
Мені від того було дивно...
І я його чекала...так чекала...
він вернеться…я вірила...я знала...
І він приїхав не колись…а нині...
виходжу я...дивлюсь...
моє дитя у домовині...
«Як справи, синку? Ну кажи, як справи?..
Чого мовчиш... Не хочеш подивитися на маму?
Відкрий же очі...вставай...ти хочеш так лежати?
Втомився, певно...вирішив поспати...
Боже...я тебе укрию...ти ж такий холодний...
живіт запав...напевно, ще й голодний...
ходи, я вже на стіл накрила...
Ходи, тебе чекає вся родина»...
А люди кажуть, що здуріла...
що мертву так трясу дитину...
Та що ті люди...що вони там знають...
Мій син – Герой...
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ...

Учениця
                        
Під прапором стояли – під прапором й спочили.
Прийми, о Господи, своїх синів!
За України волю їх убили
В шалений жар тривожних днів.
В той час, як небо димом затягнулось,
Як змерзлі руки прагнули вогню,
Упились кров’ю кат і його свита,
Споївши нею й всю свою сім’ю.

Ансамбль дівчат виконує пісню «Там біля тополі калина..»


Учениця                        

Герої не вмирають…
Не бійся, мамо, повернусь ранньою весною,
І в годину під світанок ген там, під рікою,
Там, де ярая пшениця, де лелека клекче,
Прийду я десь під світанок і тебе покличу.
Не бійся, мамко, не бійся, татку, я вернусь додому,
Не бійся, сестро, не бійся, брате, не впаду додолу.
Як жити на світі, коли кат страшний нами править?
Коли ж усі забули, де добре й де погане?..


Учениця
                        
Не жалій, моя нене, що я не вернуся,
Не кляни ворогів! Нехай судить їх Бог!
Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,
Ти лишень свої очі здійми до зірок!

Ведучий .
 Ще довго-довго ,з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто залишив життя земне у 2013-2014 рр. Ця подія сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі. Люди висвітлюють свої почуття через картини, пісні, вірші.

Учениці виконують вірш

А над Майданом лебединий клин.
Птахи, які не дочекалися весни.
Крізь чорні хмари сонця жовтий млин, 
Примружився від крил їх білизни.


Кружляє тихо втрачене перо
І падає на закривавлену бруківку.
Життя хтось вперто множить на зеро, 
Годуючи набоями гвинтівку.


Упасти щоб злетіти - дивина...
Разхристаних сердець мовчання.
Птахи, чекайте вже от-от весна, 
Та лебеді лише курличуть на прощання...


Ведуча : Вгорі прекрасні зорі, що палають...
Будь-ласка, наші душі вбережи!
Хай кожну ніч нам Янголи співають,
Ти ж своє милосердя покажи.

                                                                          
Ведуча : Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі.

Ведуча : Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов   від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

Ведуча: Пробач мені, мамо, що одягнув тебе у чорную хустину.
               Ти віддала мене взамін за нашу рідну, вільну, чесну Україну.
              
Героям Майдану, що віддали життя за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.

(Хвилина мовчання)
Під мелодію гімну Небесної сотні «Пливе кача»

Танець зі свічками під музичний супровід « Човен» у виконанні
« Один в каноє»

Вчитель  :Сьогодні Україна переживає тяжкі випробування. Здригається українська земля на сході країни від гарматних пострілів, кулеметних черг, розривів мін. Знову гинуть на злеті молоді і сильні, вірні сини України… Як боляче стискається серце від того, що наша ненька-Україна знову у вогні і стражданні…
І кожен з нас бажає одного: щоб над нашою рідною Україною було мирне небо. Таке безмежне і високе! І щоб кожен міг здійснити свій злет у вільній, щасливій, квітучій країні – Україні, яку щиро любимо і якою безмежно пишаємося!
Пропоную літературно – музичну композицію завершити виконанням Гімну України.                      

                           (Виконується Гімн України)




Виховний івент на тему 
"Бережи здоров*я змалку" 
в 7 класі ( 2020 рік)




Мої дівчатка - милі україночки!






Моя участь у новорічному святі в Красносільському СБК " Ой кума моя, кума"



Презентація власного досвіду

Головна сторінка

Пишаюся і продовжую працювати  з учнем! 🏆 Захист науково-дослідницької роботи МАН ( І етап) День волонтера Наші нагороди Радіодиктант єднос...